- розпрягати
- —————————————————————————————розпряга́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпрягати — а/ю, а/єш, недок., розпрягти/, яжу/, яже/ш; мин. ч. розпрі/г, прягла/, прягло/; док., перех. Звільняти від упряжі, випрягати (коня або іншу упряжну тварину) … Український тлумачний словник
розпрягання — я, с. Дія за знач. розпрягати … Український тлумачний словник
розпрягатися — а/ється, недок., розпрягти/ся, яже/ться; мин. ч. розпрі/гся, прягла/ся, прягло/ся; док. 1) Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). 2) тільки недок. Пас. до розпрягати … Український тлумачний словник
розпрягти — див. розпрягати … Український тлумачний словник
розпряження — я, с. Дія за знач. розпрягти, розпрягати … Український тлумачний словник